Словарь української мови (1924)/задзігорити
Зовнішній вигляд
◀ задзичати | Словарь української мови З задзігорити |
задзюрити ▶ |
|
Задзігори́ти, рю́, ри́ш, гл. Быстро заговорить. Так задзігорила язиком, що він ледві встиг розібрати ті слова. Левиц. Пов. 67.