Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/задимати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
задимати
Берлін: Українське слово, 1924

Задима́ти, ма́ю, єш, гл. Задувать, тушить. Каганець горить добре і його ніщо не задима. Дещо, 52. См. Задувати.