Словарь української мови (1924)/задимлювати

by Борис Грінченко

◀ задимка

Словарь української мови Борис Грінченко З задимлювати

задимувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зади́млювати, люю, єш и задимля́ти, ля́ю, єш, сов. в. задими́ти, млю́, ми́ш, гл. Закапчивать, коптить, закоптить. Повісив задимлювати. НВолын. у. Стояла… сахарня з високим задимляним стовпом. Левиц. Пов. 370.