Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/задирака

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
задирака
Берлін: Українське слово, 1924

Задира́ка, ки, об. Задорливый человѣкъ. Нептунів син сподарь Мезап, боєць, ярун і задирака. Котл. Ен. Ум. Задира́чка.