Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/задирка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
задирка
Берлін: Українське слово, 1924

Зади́рга, ги, зади́рка, ки, ж. 1) Задоръ; ссора. Кіндрат на задиргу йде. НВолынск. у. 2) Заусеница. Камен. у. Ум. Зади́рочка.