Словарь української мови (1924)/задниця
| ◀ заднити | Словарь української мови З задниця |
задній ▶ |
|
За́дниця, ці, ж. То же, что и запаска 1, называемая за́дницею въ тѣхъ случаяхъ, когда этотъ кусокъ сукна, надѣваемый сзади, противополагается сопровождающему его переднему куску, фартуху, носящему названіе: попере́дниця. Заськи тобі, почитухо, заськи, без задньої запаски… на порозі зачепилася і задниця загубилася. Мил. 156.