Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/задрочитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
задрочитися
Берлін: Українське слово, 1924

Задрочи́тися, чу́ся, чишся, гл. 1) Побѣжать подъ вліяніемъ укусовъ насѣкомыхъ (о рогатомъ скотѣ). 2) Закапризничать, взбѣситься. Мовчіт!.. чого ви задрочились? Котл. Ен. II. 22.