Словарь української мови (1924)/задублювати

by Борис Грінченко

◀ задубіти

Словарь української мови Борис Грінченко З задублювати

задублюватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Заду́блювати, люю, єш, сов. в. задуби́ти, блю́, биш, гл. 1) Выдѣлывать, выдѣлать, выдубить (кожу). Гол. Од. 66. 2) О животныхъ: поднимать, поднять вверхъ хвостъ. Задубили коні хвости. О людяхъ: поднимать, поднять одежду, обнаживъ нижнюю часть тѣла.