Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/задублювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
задублювати
Берлін: Українське слово, 1924

Заду́блювати, люю, єш, сов. в. задуби́ти, блю́, биш, гл. 1) Выдѣлывать, выдѣлать, выдубить (кожу). Гол. Од. 66. 2) О животныхъ: поднимать, поднять вверхъ хвостъ. Задубили коні хвости. О людяхъ: поднимать, поднять одежду, обнаживъ нижнюю часть тѣла.