Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/задурювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
задурювати
Берлін: Українське слово, 1924

Заду́рювати, рюю, єш, сов. в. задури́ти, рю́, риш, гл. Забивать, забить голову, притупить умственныя способности. Мене, такого пана, сюди задурювать прийшла. Гліб. 59. Чоловік дурний, бо (жінка) задурила. Грин. II. 159.