Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/задушити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
задушити
Берлін: Українське слово, 1924

Задуши́ти, шу́, шиш, гл. Задушить. Сірко ліг на вовкові, наче хоче задушити. Рудч. Ск. I. 12.