Словарь української мови (1924)/зажаліти
| ◀ зажадати | Словарь української мови З зажаліти |
зажалкувати ▶ |
|
Зажалі́ти, лі́ю, єш, гл. Пожалѣть. Не зажалієш батька в наймах. Мир. ХРВ. 343.
| ◀ зажадати | Словарь української мови Борис Грінченко З зажаліти |
зажалкувати ▶ |
|
Словарь української мови — З
зажаліти
Борис Грінченко
1924
Зажалі́ти, лі́ю, єш, гл. Пожалѣть. Не зажалієш батька в наймах. Мир. ХРВ. 343.