Словарь української мови (1924)/зажевріти

by Борис Грінченко

◀ заждати

Словарь української мови Борис Грінченко З зажевріти

заженихатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Заже́вріти, рію, єш, гл. Заалѣть, разгорѣться. Але ж оце чого, як тілько сонечко зажевріє, то по всякому дереву і по всякій билині роса і виступає. Рудч. Ск. I. 138