Словарь української мови (1924)/заживатися

by Борис Грінченко

◀ заживати

Словарь української мови Борис Грінченко З заживатися

заживитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зажива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. зажи́тися, живу́ся, ве́шся, гл. 1) Заживаться, зажиться, долго прожить гдѣ. Зажилась Улита у родичів. Левиц. I. 406. 2) Богатѣть, разбогатѣть. З чого ти, брате, так заживсь? Був бідний, а тепер нема багатчого від тебе. Грин. II. 250.