Словарь української мови (1924)/зажидати

by Борис Грінченко

◀ зажигатися

Словарь української мови Борис Грінченко З зажидати

зажимки ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зажида́ти, да́ю, єш, сов. в. зажда́ти, ду́, де́ш, гл. Ждать, подождать, обождать. Зажди трохи! — Мамо, мамо! яково́ мені зажидати? МВ. II. 110. Обіцяв Бог дати, тіко казав заждати. Ном. Зажди, серце дівчино, та напій мі коня. Чуб.