Словарь української мови (1924)/зажирливий
Зовнішній вигляд
◀ зажирати | Словарь української мови З зажирливий |
зажирливість ▶ |
|
Зажи́рливий, а, е. 1) Прожорливый. Старенький панотець толкував одному панові, од чого то є такі инші зажирливі. Ном. № 9763. 2) Алчный, любостяжательный. До дітей своїх був зажирливий. Г. Барв. 464. См. Зажиракуватий.