Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зажовклий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зажовклий
Берлін: Українське слово, 1924

Зажо́вклий, а, е. Пожелтѣвшій. Де-не-де зазеленіє бліде зажовкле стебло. Мир. Пов. II. 85. Бліда та зажовкла, наче зав'яла квітка. Мир. Пов. II. 51.