Словарь української мови (1924)/зажовклий
Зовнішній вигляд
◀ зажнивний | Словарь української мови З зажовклий |
зажовтити ▶ |
|
Зажо́вклий, а, е. Пожелтѣвшій. Де-не-де зазеленіє бліде зажовкле стебло. Мир. Пов. II. 85. Бліда та зажовкла, наче зав'яла квітка. Мир. Пов. II. 51.