Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заздростити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заздростити
Берлін: Українське слово, 1924

Заздро́стити, щу, стиш, гл. — на. Завидовать. Заздростить, на воли його. НВолынск. у.