Словарь української мови (1924)/заздростити
Зовнішній вигляд
◀ заздросний | Словарь української мови З заздростити |
заздрощі ▶ |
|
Заздро́стити, щу, стиш, гл. — на. Завидовать. Заздростить, на воли його. НВолынск. у.
◀ заздросний | Словарь української мови Борис Грінченко З заздростити |
заздрощі ▶ |
|
Словарь української мови — З
заздростити
Борис Грінченко
1924
Заздро́стити, щу, стиш, гл. — на. Завидовать. Заздростить, на воли його. НВолынск. у.