Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зазеленіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зазеленіти
Берлін: Українське слово, 1924

Зазелені́ти, ні́ю, єш, гл. Зазеленѣть. Діраве радно все поле закрило, Бога просило, щоб ся зазеленіло. Ном. стр. 300. От весна настає: хліба скрізь посходили, — зазеленіло. Рудч. Ск. II. 194.