Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зазир

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зазир
Берлін: Українське слово, 1924

За́зир, ру, м. = За́зір. Виралили стародавні гроші, що й зазиру їм тепер нема. Васильк. у.