Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зазлостити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зазлостити
Берлін: Українське слово, 1924

Зазлости́ти, щу́, сти́ш, гл. Надѣлать зла, насолить. Він так зазлостив громаді, що вона йому нічого не зробить, чого б він хотів. Черк. у.