Словарь української мови (1924)/зазовини

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зазовини
Берлін: Українське слово, 1924

Зазо́вини, вин, ж. мн. Пирушка у свадебныхъ гостей послѣ свадьбы. Лебед. у. Цілу ніч пили, гуляли; на другий день вранці приступили до зазовин; по рідні пустились; ходять, п'ють: од гуку, крику Хресці затрусились. Мкр. Н. 40.