Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зайвий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зайвий
Берлін: Українське слово, 1924

За́йвий, а, е. Лишній. Левиц. Пов. 22. Давай вони зерном ділиться. От одно зерно та зайве було. Рудч. Ск. I. 141. За́йва мо́ва. Лишнія слова. О, я зайвої мови не люблю. Черк. у. За́йва годи́на. Свободное время. Як матиму зайву годину, — зайду.