Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/займання

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
займання
Берлін: Українське слово, 1924

Займа́ння, ня, с. 1) Троганіе. 2) Затрагиваніе, задѣваніе. Займаєш людей, — вилізе тобі колись те займання боком. Харьк. 3) Занятіе (чего). 4) Захватъ. У полон займання. 5) Загоняніе, заарестовываніе домашнихъ животныхъ, пойманныхъ на потравѣ. Краще б я й не займав тих волів, а то з того займання тільки клопоту мені та сварки з людьми. Харьк.