Словарь української мови (1924)/зайудовити
| ◀ зайти | Словарь української мови З зайудовити |
зайців ▶ |
|
Заюдови́ти, влю, виш (= зайудовити), гл. Сдѣлаться вдовымъ. Не есть ти мені мати — лютая змія, мене молодого заюдовила. Чуб. V. 706.
| ◀ зайти | Словарь української мови Борис Грінченко З зайудовити |
зайців ▶ |
|
Словарь української мови — З
зайудовити
Борис Грінченко
1924
Заюдови́ти, влю, виш (= зайудовити), гл. Сдѣлаться вдовымъ. Не есть ти мені мати — лютая змія, мене молодого заюдовила. Чуб. V. 706.