Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/закаляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
закаляти
Берлін: Українське слово, 1924

Закаля́ти, ля́ю, єш, гл. Запачкать. Він оставсь на дворі, закаляв чобіт. Рудч. Ск. I. 67.