Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/закалічіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
закалічіти
Берлін: Українське слово, 1924

Закалі́чіти, чію, єш, гл. Сдѣлаться калѣкой. Закалічів він давненько вже. Черк. у.