Словарь української мови (1924)/закалічіти
| ◀ закалічити | Словарь української мови З закалічіти |
закальок ▶ |
|
Закалі́чіти, чію, єш, гл. Сдѣлаться калѣкой. Закалічів він давненько вже. Черк. у.
| ◀ закалічити | Словарь української мови Борис Грінченко З закалічіти |
закальок ▶ |
|
Словарь української мови — З
закалічіти
Борис Грінченко
1924
Закалі́чіти, чію, єш, гл. Сдѣлаться калѣкой. Закалічів він давненько вже. Черк. у.