Словарь української мови (1924)/закапелок

by Борис Грінченко

◀ закапати

Словарь української мови Борис Грінченко З закапелок

закарбувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Закапе́лок, лку, м. Мѣсто за печкой, печурка, закоулокъ. Той їх і в хату уведе, і в комору, і на горище, і де є який закапелок усюди. Кв. II. 285. Сиділи б отам тихенько по своїх закапелках. Канев. у.