Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/закарлючувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
закарлючувати
Берлін: Українське слово, 1924

Закарлю́чувати, чую, єш, сов. в. закарлю́чити, чу, чиш, гл. Загинать, загнуть крючкомъ.