Словарь української мови (1924)/закарлючувати

by Борис Грінченко

◀ закарлючка

Словарь української мови Борис Грінченко З закарлючувати

закарлючуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Закарлю́чувати, чую, єш, сов. в. закарлю́чити, чу, чиш, гл. Загинать, загнуть крючкомъ.