Словарь української мови (1924)/закатований
Зовнішній вигляд
◀ закатний | Словарь української мови З закатований |
закатувати ▶ |
|
Закато́ваний, а, е. 1) Замученный истязаніями, пытками. 2) Неуступчивый, упрямый. Він закатований та упертий. Левиц. Пов. 106.