Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/закахкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
закахкати
Берлін: Українське слово, 1924

Зака́хкати, каю, єш, гл. Объ уткѣ: закричать. Знялись з води утята, закахкають і ну степом круглять. Греб. 387.