Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заквитати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заквитати
Берлін: Українське слово, 1924

Заквита́ти, та́ю, єш, гл. Внести въ списокъ, въ запись. Піп по лейстрах заквитав, що Савка, прозвищем Знемога… для шпиталя той двір оддав. Мкр. Г. 63.