Словарь української мови (1924)/заквитати

by Борис Грінченко

◀ заквилити

Словарь української мови Борис Грінченко З заквитати

заквитувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Заквита́ти, та́ю, єш, гл. Внести въ списокъ, въ запись. Піп по лейстрах заквитав, що Савка, прозвищем Знемога… для шпиталя той двір оддав. Мкр. Г. 63.