Словарь української мови (1924)/закивати

by Борис Грінченко

◀ заки

Словарь української мови Борис Грінченко З закивати

закигикати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Закива́ти, ва́ю, єш, гл. 1) Закивать. 2) П'ята́ми закива́ти. Убѣжать. Закивали п'ятами скілько видно. Кв. II. 269. 3) П'ята́ми закива́ти на ко́го. Бросить, покинуть кого.