Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заклад

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заклад
Берлін: Українське слово, 1924

За́кла́д, ду, м. 1) Основаніе, фундаментъ. 2) Учрежденіе, заведеніе. 3) Количество неваленнаго сукна, какое можно положить въ валушку въ одинъ разъ. 4) Закладъ, пари. Давай у заклад на гроші. Грин. I. 213. Би́тись, захо́дити, іти́ у закла́д. Держать пари. Не заходи з дідьком у заклад. Ном. № 12593. Спор як хоч, а в заклад не бийсь. Ном. № 12595. Боже борони йти в заклад. Ном. № 12594. 5) На закла́д роби́ти підло́гу. Дѣлать полъ такъ, чтобы одна половица заходила за другую. НВолын. у. 6) За́кладом. Тихо, не спѣша. За́кладом роби́ти. Работать медленно, не спѣша. Ти все закладом: другий би се зробив до полудня, а ти до півночі. О лошадяхъ: тихой ровной рысью. Не шарпай коней, пускай їх закладом. Уман. у. За́кладом коси́ти. Брать косой при самой землѣ. НВолын. у.