Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заклепити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заклепити
Берлін: Українське слово, 1924

Заклепи́ти, плю́, пи́ш, гл. Закрыть. Ох і рада ж би я, дитя моє, до тебе встати, тобі порядок дати, — да сирая земля двері залягла, оконечка заклепила. Мет. 150.