Словарь української мови (1924)/заклин

by Борис Грінченко

◀ закликати

Словарь української мови Борис Грінченко З заклин

заклинання ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Закли́н, ну, м. Заклятіе. Гроші ті (скарб) заклинені, бо той, що клав, казав: котра рука поклала, то та най їх озме. Отже той заклин мусить вигоріти. Шух. I. 44.