Словарь української мови (1924)/заклинцювати

by Борис Грінченко

◀ заклинач

Словарь української мови Борис Грінченко З заклинцювати

закліпати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Заклинцюва́ти, цю́ю, єш, гл. 1) Набить стѣну клинышками передъ обмазкой глины. 2) — в кайда́ни. Заковать въ кандалы. Лихі люде закинули його в куну, та ще й заклинцювали в кайдани. О. 1862. VII. 47.