Словарь української мови (1924)/закльовувати
| ◀ закльовок | Словарь української мови З закльовувати |
закльовуватися ▶ |
|
Закльо́вувати, вую, єш, сов. в. заклюва́ти, клюю́, є́ш, гл. Заклевывать, заклевать. Тепер її і кури заклюють. Ном. № 2089.
| ◀ закльовок | Словарь української мови Борис Грінченко З закльовувати |
закльовуватися ▶ |
|
Словарь української мови — З
закльовувати
Борис Грінченко
1924
Закльо́вувати, вую, єш, сов. в. заклюва́ти, клюю́, є́ш, гл. Заклевывать, заклевать. Тепер її і кури заклюють. Ном. № 2089.