Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/закльовувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
закльовувати
Берлін: Українське слово, 1924

Закльо́вувати, вую, єш, сов. в. заклюва́ти, клюю́, є́ш, гл. Заклевывать, заклевать. Тепер її і кури заклюють. Ном. № 2089.