Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заклюкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заклюкати
Берлін: Українське слово, 1924

Заклю́кати, каю, єш, гл. Запутать, спутать. (Самборщ. въ Галиц.). Вх. Зн. 26.