Словарь української мови (1924)/заколоджувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заколоджувати
Берлін: Українське слово, 1924

Заколо́джувати, джує, сов. в. заколо́дити, дило, гл. безл. Сдѣлаться запору. Як заколодило, так який уже день і на двір не ходе. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.