Словарь української мови (1924)/заколотитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заколотитися
Берлін: Українське слово, 1924

Заколоти́тися, чу́ся, тишся, гл. 1) Забиться. Серце заколотилось. 2) Задрожать отъ волненія. Аж заколотилась уся, як побачила.