Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/закостричитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
закостричитися
Берлін: Українське слово, 1924

Закостри́читися, чуся, чишся, гл. Заартачиться. Я до його рідним братом, — а він як закостричиться, так куди тобі. Лебед. у.