Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/закоїти

Матеріал з Вікіджерел

Зако́їти, ко́ю, їш, гл. Начать дѣлать дурное. Спусти їм, то таке закоють, і власть твою собі присвоють. Котл. Ен. V. 37.