Словарь української мови (1924)/закоїти
Зовнішній вигляд
◀ закозакуватися | Словарь української мови З закоїти |
заколатати ▶ |
|
Зако́їти, ко́ю, їш, гл. Начать дѣлать дурное. Спусти їм, то таке закоють, і власть твою собі присвоють. Котл. Ен. V. 37.