Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/закритний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
закритний
Берлін: Українське слово, 1924

Закритни́й, а́, е́. 1) Укромный. Отам у лісі місце закритне, то вони й гайдамачили собі, та й ніхто не знав, де вони ховались. Канев. у. 2) Скрытный. Я не закритний був: як що таке, то зараз усе поросказую. Константиногр. у.