Словарь української мови (1924)/закрутка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
закрутка
Берлін: Українське слово, 1924

За́крутка, ки, ж. 1) = Завертка 1. Маркев. 93. 2) Завертка, закрутка для запиранія воротъ. Шух. I. 87. См. Завертка 2. 3) Часть ручной мельницы. См. Млин ручни́й. Шух. I. 104. 4) Колокъ у скрипки для натягиванія струнъ. Вх. Лем. 415.