Словарь української мови (1924)/закрякати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
закрякати
Берлін: Українське слово, 1924

Закря́кати, чу, чеш, гл. Закаркать. Закряче ворон степом летючи. Макс. (1849), 59. Закрякали чорні крюки, виймаючи очі. Шевч. 54.