Словарь української мови (1924)/закріпощатися

by Борис Грінченко

◀ закріпощати

Словарь української мови Борис Грінченко З закріпощатися

закровлений ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Закріпоща́тися, ща́юся, єшся, сов. в. закріпости́тися, щу́ся, ти́шся, гл. Закрѣпощаться, закрѣпоститься. Нехай вільна козачка не закріпощається, людям на сміх, а своєму селу на сором. МВ. I. 42.