Словарь української мови (1924)/закут

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
закут
Берлін: Українське слово, 1924

За́кут, та, м. Закоулокъ, уголъ. Ой з-за гори чорні хмари в закуті. Чуб. V. 1004. Ум. За́куток, за́куточок. Въ этой формѣ употребляется въ смыслѣ: убѣжище, пріютъ. В її серці знайшовся добрий, теплий закуточок для милого хлопця. Левиц. Пов. 383.