Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/закутувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
закутувати
Берлін: Українське слово, 1924

Заку́тувати, тую, єш, сов. в. заку́тати, таю, єш, гл. Закутывать, закутать. Закутав їх сніг білий. Мог. 158.