Словарь української мови (1924)/заківець
Зовнішній вигляд
◀ закишкати | Словарь української мови З заківець |
заківка ▶ |
|
Закі́вець, вця, м. Металлическая скрѣпа, оковка на деревянныхъ предметахъ. Те ярмо було з заківцями залізними. Новомоск. у.