Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/закіль

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
закіль
Берлін: Українське слово, 1924

За́кіль, нар. Пока. Світи, зоре, на все поле, закіль місяць зійде. Мет. 37. Я в школі аж у трьох дяків учивсь, закіль навчивсь читання да писання. К. Дз. 232.